суббота, 27 мая 2017 г.

                                                                                                                        



  Мій учень учень 
Циганок Олексій  
зайняв 2 місце 
в конкурсі "Учень року 2017"

                    Олексій, так тримати!...
                 

среда, 10 мая 2017 г.

Солдати,  що  не  повернулися  з  боїв  -  

залишились жити,  перетворившись

 в білих журавлів



Ми  свято  шануємо  память  усіх,
Хто власним  життям  нашу  юність   зберіг.




   Разом з дітьми   провели  виховну  годину  "Солдати,  що  не  повернулися  з  боїв  -  залишились жити,   перетворившись в білих журавлів".  На  свято  запросили  доньку  учасника  бойових  дій  Василенко  Віру  Михайлівну  та  Доруду  Марію  Миронівну.  Линовецька  Анастасія   розповіла  про  свого  прадідуся  Линовецького  Павла  Трохимовича,  у  Руденка  Ігоря  була  не  менш  цікава  розповідь  про  прапрадідуся  Бабака  Івана   Ілліча.  Він  прочитав  вірша,  що  написала  його  мама  "Летючий  барс"    Віра  Михайлівна  поділилася  своїми  спогадами  про  бойові  та  трудові  будні  свого  батька  -  Незнамова  Михайла  Івановича. 
         Доруда  Марія  Миронівна   розповіла  про  учасників  бойових  дій  -   жителів  села з  якими   вона  мала  змогу  спілкуватися  протягом  багатьох  років  а  потім  прочитала  вірш  Незнамова  Михайла  Івановича  "О  юности".

   Діти  вшанували  память  тих  хто  загинув  за  свободу  у  грізні  години  за  землю  священну,  за  Україну.


                                                                          О  юности
Пронеслась    она  просто  мгновенно,
Не  воротишь,   не  крикнешь:  постой!
А  была  моя  юность  военной,
Беспокойной  была  и  крутой.

Не  сошлась  она  с  комнатным  бытом
И,  оставив  родительский  кров,
Поселилась  под  небом  открытым, 
Ночевала в  снегу  у  костров.

По  лесам,  по  горам,  по  болотам
Пронесла  в беспокойных  ночах
Двухпудовый  станок  пулемета 
На  своих  неокрепших  плечах.

Подымалась  она  под  обстрелом
И  поля  разминируя  шла
И  случалось  под  пулями  пела
А  иначе  она  не  могла.

Ничего  ее  нету  дороже
И  когда  бы  вернулась  она
Я  бы  вновь  ее так  же и  прожил.
Мне  другая  судьба  не  нужна.

село   Олексіївка
учасник  бойових  дій  ВВв  Незнамов  Михайло  Іванович
помер  06.02.2016 року

                  Летючий  барс
(так  називали  друзі  Героя  Радянського  Союзу  Бабака  Івана  Ілліча)

«Летючий  барс»  давно  закрив  вже  очі,
Пілота  серце  не  стукає,  не  б’ється,
В  Полтаві  на  меморіальній  дошці,
Легенда-  прадід   мій  сміється!

Він  воював  за  мир  на  всій  країні,
За  кожну  гілочку,  ягідку  калини,
За  кожну  крапельку  джерельної  води,
Щоб  ми  не  знали  голода  й  біди.

Щоб  ми  жили,  книжки  його  читали,
Нащадкам  нашим  все  розповідали,
Історію  не  можна  забувати,
Різним  народам  не  можна  воювати.

село   Олексіївка
Руденко  Тетяна  Володимирівна
Внучка  Бабака  І.І.